В еснянки, які на рівні з колядками та щедрівками, були популярними обрядовими піснями. Їх співали навесні і дорослі, і малі – так намагалися пришвидшити прихід тепла і прогнати зиму . Вони були найгучнішими піснями на наших теренах – люди вірили, чим голосніше їх співатимуть, тим швидше настане весна. Веснянки співають від Благовіщення аж до Зелених Свят. Розпочинали співати веснянки дівчата . При цьому вони брали до рук обрядове печиво, яке здіймали високо над головою та йшли закликати весну, прохати щедрого літа та добрий урожай. Дівчата, узявшись за руки, утворювали коло та зображали приліт птахів . Оскільки веснянки вважаються дівочими пісням, то у молодиків були свої розваги: поборотися, побудувати живу вежу, стаючи один на одного, позмагатися з бігу на швидкість. Такі зороводи, за словами Сапіги В., в Україні називаються гаївками, і їх грали лише у Великодній тиждень коло церкви. Інші назви веснянок чи гаївок: гаїлки, гагілки, ягілки, гал...